Першa експозиція музею

 

Відвідини музею

Олексій Микитович Гулак в музеї

 

Загальновідомо, що музей Семена Гулака-Артемовського у Городищі відкрито 4 вересня 1966 року.

Проте мало хто знає, що розпочинався він 23 березня 1964 року, коли у просторому коридорі Будинку культури приміського колгоспу «Заповіт Леніна» було вивішено кілька десятків експонатів — переважно копій фотографій і документів, пов’язаних із життям та діяльністю композитора і співака. Їх у кількості сорока ініціатор і засновник музею Георгій Хомович Коваль придбав у київського музикознавця, першого дослідника життя і творчості нашого земляка Л.С.Кауфмана.

Експонати треба було «одягати» у рамки, — розповідає городищенець Олексій Микитович Гулак. — І мене, тоді п’ятнадцятилітнього хлопця, який після закінчення 8-ого класу Загреблянської школи прийшов працювати різноробочим на пилораму колгоспу, було приставлено помічником до бригадира будівельної бригади Олександра Степановича Гулака, котрий і виконував перші замовлення для майбутнього музею.

Побувавши у музеї нещодавно, Олексій Микитович і через п’ятдесят років упізнав рамки, які зробив своїми руками. І сьогодні чимало експонатів зберігаються саме в тих обладунках, які для них зробили колгоспні майстри.

О.М.Гулак розповів про піднесену атмосферу, в якій створювалася перша експозиція, про активну діяльність Г.Х.Коваля та його добровільних помічників.

Тоді всі дуже хотіли створити музей, гордилися, що мають таких знаменитих земляків, розуміли, що музей розкаже про них багатьом людям, усій Україні, яка повинна знати своїх великих синів.

До слова, Олексій Микитович — нащадок знаменитого гулаківського роду. Він розповідає, що Георгій Хомович вважав його «найближчим» до Семена Степановича. І це справді так. Адже у генеалогічному дереві, яке склала ще одна поважна представниця роду Ольга Олексіївна Шляхова, рід Олексія Микитовича бере початок від рідного Семенового брата Павла. У нього був син Григорій, у Григорія син Павло, у Павла — син Микита. Тож Олексій Микитович є «всього-на-всього» внучатим праправнуком композитора.

 

 

 

Опубліковано у Нащадки Артемовського. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук