Брати та сестри Гулака-Артемовського

 

 

Про класика української музики Семена Гулака-Артемовського написано зовсім небагато, і єдиним грунтовним дослідженням його життя і творчості вважається книга Леоніда Кауфмана, видрукована у 1962 році. Проте відповіді на всі запитання вона, звісно, не дає. А їх, запитань, фактичних білих плям у біографії митця, чимало. І світло на деякі маловідомі, а то й зовсім невідомі сторінки проливають записи у Метричній книзі Покровської церкви містечка Городище Черкаського повіту, Київської губернії, що зберігаються уЧеркаському обласному архіві. Записи, до слова, зроблені рукою батька композитора, священиком цієї церкви, отцем Степаном, який скрізь іменується «Стефан Артемовський». А не «Степан Гулак-Артемовський», як мало бути за сучасною практикою гулакознавства.Отже, чому «Стефан», а не «Степан», чому тільки «Артемовський», а не” Гулак-Артемовський”?..
І якщо ім’я «Стефан» можна пояснити даниною тодішньої традиції — польським впливом, то відсутність частини родового прізвища «Гулак» вимагає грунтовного аналізу на основі нових досліджень та відкриттів. Однак, звернемося до нашого джерела, й подамо записи, у яких хронологічно йдеться про народження дітей у сім’ї городищенського священика:
«24 листопада 1800 р Хрестив молитвами ієрей Григорій Ромаданов немовля Петра від батьків благочестивих священика Стефана Артемовського і дружини його Варвари Арсентіївни. «Восприемником», (тобто хрещеним батьком) , був Стефан Семеренька».

« 3 січня 1803 р. Хрестив молитвами Григорій Ромаданов немовля Анастасію від батьків благочестивих священика Стефана Артемовського і дружини його Варвари Арсентіївни. Хрещена мати — Марія Кирила Атаманенка дружина».

«7 листопада 1804 р. Хрестив молитвами Черкаський протоієрей Іосіф Станішевський немовля Павла від батьків благочестивих священика Стефана Артемовського і дружини його Варвари. Хрещений батько — протоієрей Іосиф Станішевський».

«28 вересня 1806 р. Молитвами хрестив ієрей Іоан Савицький немовля Михайла від батьків благочестивих Стефана Артемовського і дружини його Варвари. Хрещений батько — Стефан Семеренька».

«21 грудня 1808 р. У благочинного священика Стефана Артемовського і дружини його Варвари народилася дочка Анна, яку хрестив молитвами ієрей Григорій Ромаданов»

  «5 вересня1810 р. У благочинного священика Стефана Артемовського і дружини його Варвари народився син Захарій, якого молитвами хрестив ієрей Трофим Козачковський. Хрещений батько — Стефан Семеренька

Нагадаємо, що Семен народився 16 лютого 1813 року, а перед ним були (Марія — 1798 р., Петро — 1800 р., Анастасія — 1803 р., Павло — 1804 р., Михайло — 1806 р., Анна — 1808 р., Захарій — 1810 р.). Менше, ніж через місяць після народження Семена, Стефану та Варварі Артемовським, довелося поховати трирічного Захарія. Читаємо: «12 березня 1813 р. У благочинного священика Стефана Артемовського помер син Захарій. Від роду йому було три роки. (В графі «причина смерті» – знаходимо запис – «від горла».) Хоронив ієрей Євтіхій Ливицький, старший диякон Василій Артемовський.»

«Смерть і родини — не ждуть години». Таке прислів’я народ склав у ті часи, коли смерть і народження дитини були поруч.«Померла дитинка — настала тиха годинка» — така тоді існувала поговірка.
Смертність серед дітей була особливо високою, найбільша — до року, проте немало і в три, чотири й наступні роки. У метричних записах церковної книги трапляються непоодинокі випадки смертей парубків і дівчат, доволі часто — жінок після пологів.
Разом з тим, що викликає неабиякий інтерес, навпроти графи, у якій значиться причина смерті – «по старості», зазначено і вік — 60-98 і …104, 110, 115 (!) років.
Запису про народження Марії у Метричній книзі Покровської церкви не знайшлось, поскільки в архіві зберігаються документи, починаючи з 1800 року. Але є інші значущі для нас свідчення.
Ось, наприклад, запис датований квітнем 1808 року: «Молитвами похрестив благочинний ієрей Стефан Артемовський немовля Олександру від батьків благочестивих старшого диякона Василія Артемовського ідружини його Марії. Хрещена мати — Марія — благочинного священика дочка». (На жаль, Олександра в цьому ж році і помре).
Того ж року Марія Артемовська стане кумою і для сім’ї Макогоненків.
Про її вік дізнаємося із характеристики родини благочинного священика Стефана Артемовського на початку 1806 року, написаної ним : главі сім’ї — 34 роки, дружині Варварі — 24. Діти їхні: Петро — 6-ти років, Павло — 2-х, Марія — 8-ми, Анастасія — 4-х. (У вересні цього ж року народиться Михайло).
Звертаємо увагу і на запис від 1 січня 1811 року: хрещеною матір’ю для дочки Меланії родини Василія Артемовського є знову Марія Артемовська.
І ще один запис за 4 лютого 1816 року:«У благочинного священика Артемовського та його дружини народилася дочка Анна, яку хрестив молитвами ієрей Василій Артемовський. Хрещена мати — вдова Єфросинія Кодилевська».
Цікавим також є те, що по запису: «Січень 1802 р. Хоронив Григорій Ромаданов по обряду християнському Уліану. Померла священика Петра Артемовського дружина. Від роду п’ятдесят чотири роки», вдалося встановити роки життя та ім’я бабусі композитора. Отже, Уляна Артемовська 1748 року народження.
Також за результатами опрацьованих архівних даних, встановлено, що Семен був восьмою дитиною у сім’ї Стефана та Варвари Артемовських, які обвінчалися в 1797 році, у віці 25 і 15 років відповідно.
Всього (на 1816 рік) в родині народилося дев’ятеро дітей — п’ятеро синів і четверо дочок. На жаль, про Михайла відомо тільки те, що, в 1816 році він ще був живий. За дослідженнями музикознавця  Леоніда Кауфмана та гулакознавця Георгія Коваля три сини: Петро, Павло, Семен та чотири дочки (Марія, Анастасія і дві Анни вижили). Зазначимо також, що три останні по іменно в їхніх дослідженнях не значаться. Про Марію відомо, що до заміжжя вона працювала вчителькою, вийшла заміж за дворянина Філісова, жила в Вишньому Волочку Тверської губернії (Росія). Семен по дорозі в Петербург неодноразово відвідував сестру. На жаль, свідчень про це в Вишньоволочківському краєзнавчому музеї, якому було надіслано запит, не збереглося. Інші сестри композитора, як твердить Георгій Коваль, у заміжжі мали прізвища: Залеська, Ушакова, Діякова.
Семен Гулак-Артемовський був одружений із Олександрою Іванівною Івановою. Вони мали трьох дітей: Варвару, Олександру і Василя, які померли в дитячому віці…
В Городищенському музеї С.Гулака-Артемовського є родове дерево, складене представницею роду Гулаків О.О.Шляховою за результатами опитування і лише по брату композитора Петру, який за її свідченням був священиком у Городищі
В музеї також зберігається унікальний документ — оригінал листа брата композитора Петра Артемовського, написаний його рукою, з власним підписом. У ньому йде мова про матеріальну допомогу Покровській церкві, яку він надає і ще обіцяє вислати із Грозного…
Музикознавець Кауфман Л.С. та гулакознавець Коваль Г.Х., які займалися дослідженням життя і творчості композитора понад два десятиліття, твердили, що Петро служив офіцером полку на Кавказі. А в рідному місті Семена живуть його нащадки по брату Павлу. Він у 1829 році, після смерті батька Степана, змушений був повернутися в Городище, недовчившись в духовній семінарії, навчав дітей грамоти в церковно-приходській школі, що діяла при Покровській церкві, піклуючись, таким чином, про маму і малолітніх сестер, посівши місце годувальника сім’ї. Додамо, що Коваль і себе вважав нащадком Семена по брату Павлу — «По документах відомо, що народився Павло Степанович Гулак у 1804 році, помер — 1858-го» — читаємо в записах Георгія Коваля від 19.Х.1971 року.
Тож перед гулакознавцями лежить справжня незорана нива досліджень історії великого роду.

Опубліковано у Маловідоме. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь