Відома перлина української помологічної науки Мліївська дослідна станція садівництва імені Левка Платоновича Симиренка переживає не кращі часи. Але її столітній ювілей ніхто не відміняв! Бо виповнилося сто років, коли рішенням Наркомзему України, на базі всесвітньо відомого плодово-ягідного розсадника геніального вченого Левка Симиренка було створено наукову установу зі скромною назвою «садово-городня станція». За такий поважний вік…
29 січня на Городищині (точніше, на Мліївщині і в Городищі) побувала начальник управління культури та охорони культурної спадщини ЧОДА Людмила Фіть. Свої скороспілі «враження» про Мліївський музей Родини Симиренків очільниця оприлюднила вже ввечері на своїй сторінці у Фейсбуці. Написавши чи то оцінку, чи натяк, чи вирок такими словами: «А от з музеями біда… Музей…
На перший погляд, життя Миколи Михайловича Артеменка легко вписується у його час. Фронтовик. Після війни закінчив технікум. 1950 року став членом комуністичної партії Радянського Союзу (тоді ще називалася ВКП(б)). Закінчив сільськогосподарський інститут. Агроном колгоспу. Голова колгоспу. Начальник районного управління сільського господарства. Захистив кандидатську дисертацію. Директор Мліївської станції садівництва. Захистив докторську дисертацію. Генеральний директор НВО…
В музеї Симиренків, що у Млієві (Черкащина) продовжує діяти виставка «Платону Симиренку – 200 років з дня народження», приурочена цій пам’ятній даті. Платон Симиренко (1820-1863) – підприємець, меценат, один із засновників раціонального садівництва в Україні. Його батько Федір Симиренко (1790-1867) підприємець, один з перших в Україні цукрозаводчиків, засновник та перший керівник торгово-промислової фірми «Брати Яхненки-Симиренко».…
Починалося все, на жаль, не в Україні. Офіційне вшанування пам’яті жертв Голодомору, в тому числі визнання його геноцидом українського народу , розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді. Починаючи від 1983 р., у мерії столиці канадської провінції Альберта м. Едмонтоні щорічно проводиться відзначення річниці Голодомору. Біля входу до мерії встановлено перший у світі …
Стародавній Мліїв… Відомий як сотенне містечко за часів Хмельниччини і власність великого гетьмана, взята ним «на булаву»… Пізніше край пов’язаний з іменем святого Данила Кушніра, закатованого польською владою напередодні Коліївщини 1768 року та оспіваного генієм Шевченка в його «Гайдамаках»……
У музеї родини Симиренків відкрита тематична виставка, присвячена його 50-літтю. На виставці, приуроченій повноліттю музею родини Симиренків, представлено добірку книг про музей, фотографії важливих подій, пов’язаних із музеєм родини Симиренків, документами про його заснування тощо. Безперечно, відвідувачам буде цікаво її оглянути. Тож ласкаво запрошуємо всіх, кого хвилює наша історія, хто шанує Симиренкову родину оглянути і…
Мліївській науково-дослідній станції помології ім. Л.П.Симиренка виповнюється 100 років із часу її заснування! З цієї нагоди у меморіальному музеї родини Симиренків відкрито виставку, на якій мовою документів, книг, окремих публікацій, фотографій тощо розкривається історія наукової установи, зокрема її знакові періоди. Бо, попри злети, падіння і знову піднесення Мліївська садстанція ім. Л.П.Симиренка була й залишається одним…
Правда завжди перемагає, хоч як її намагаються оббрехати. Унікальна родина Симиренків не має аналогів в українській історії. Тобто щоб чотири (!) покоління одного роду стільки зробили для своєї Вітчизни!.. Симиренки закладали фундамент економічної могутності України – були видатними підприємцями і промисловцями. Симиренки стали щедрими меценатами, зусиллями яких українська культура, література розвинулися до світових висот. Симиренки…
Про благословенну красу Петриківського розпису розповіла учням 5-А класу Городищенської ЗОШ №2, які завітали до музею С.С.Гулака-Артемовського разом з учителькою Марією Марією Мельник, його провідний екскурсовод Наталія Сидоренко. А умілиця Петриківського розпису з Млієва Тамара Пасадська облаштувала для дітей справжню виставку власних виробів з декоративних тарілок, дощечок, писанок, мальованок, розписаних диво-лебедями, квітами, предметами побуту, пейзажами…