Інститут енциклопедичних досліджень НАН України працює над виданням багатотомної Енциклопедії Сучасної України, в якій буде представлено Україну в усіх вимірах — географічному, політичному, економічному, культурному, мистецькому, спортивному. Працівники Городищенського музею С.Гулака-Артемовського безмежно раді, що редакційна колегія видання, готуючи до друку томи на літеру «К», в одному з яких заплановано розмістити статтю про майстра з виготовлення…
Про створення музею Семена Гулака-Артемовського у записах за 8 березня 1967 року його організатор Георгій Коваль розповідає так: «Автору цих рядків, агроному виробничого управління сільського господарства в кінці 1963 року у службових справах довелося побувати в Києві. Там відвідав уже знайомого композитора Л.С. Кауфмана і одержав від нього кілька десятків фотографій та інших матеріалів про…
Георгій Хомович Коваль… На превеликий жаль це ім’я призабуте навіть у рідному містечку Городищі — малій батьківщині відомого композитора, співака, актора С.С.Гулака-Артемовського. Важко уявити, що до 1964 року й ім’я всесвітньо відомого митця тут було незнаним. Це завдяки старанням, кропіткій наполегливій праці істинного представника славетного роду по брату композитора Павлу, невтомного ентузіаста, всезнаючого краєзнавця,…
Хто проїжджає через центр Городища у напрямку Корсуня чи Сміли, обов’язково зверне увагу на красивий пам’ятник Семену Гулаку-Артемовському — уродженцю міста, славетному композитору і співаку. Монумент являє собою вертикальний гранітний пілон, що складається із двох монолітних блоків. Верхню його частину вінчає погруддя митця, нижче горельєфні зображення героїв опери «Запорожець за Дунаєм» Одарки й Карася.…
Його голос звучав у Франції, Італії, Росії, в рідній Україні. Музикознавці дадуть йому таку характеристику: прекрасний дискант, після природньої мутації голосу — чудовий баритон, красивий і надзвичайно широкий за діапазоном голос — легко брав високі тенорові звуки. Жаль, що звукозапису в часи Семена Гулака-Артемовського не було. Тож почути геній його голосу ми не можемо. А…
До перлини українського оперного мистецтва «Запорожець за Дунаєм», напевне, від часу появи твору і перших постановок виникло немало запитань. Чому саме такий сюжет? Такі образ? Такі пісні? Така музика?.. Відповіді на них, мабуть, слід шукати в самому задумі композитора написати оперу. На жаль, С.Гулак-Артемовський не залишив спогадів-мемуарів ні про життя, ні про творчість. До…
Всим небайдужим до літератури і мистецтва відома незрадлива, зворушлива дружба генія слова Тараса Шевченка та генія опери Семена Гулака-Артемовського. Познайомилися вони далекого 1838 року в Петербурзі. Відтоді стали нерозлучними друзями в радощах і бідах, у злета і падіннях…. Гулак-Артемовський передавав звісточку для своєї старенької неньки в Городище з Петербургу через Шевченка, коли той перебував в…
Генії не обирають ні часу народження, ні місце. Кажуть, що усе вирішується на небесах. Тарас Шевченко і Семен Гулак-Артемовський народилися в один час, з різницею трохи більше року. Отже, вони були майже ровесниками. Як і їхні батьки. А ще в дитинстві вдихали одні й ті пахощі свого квітучого краю, співали одних пісень і чули…
З біографії митця відомо, що малий Семенко у рідному містечку прожив лише перших одинадцять літ після народження. Батько, священик городищенської Покровської церкви отець Степан хотів, щоб син пішов його стежкою, і 1824 року відвіз хлопця до Києва для навчання в духовному училищі. По закінченні училища Семен не мав змоги продовжувати освіту, бо після смерті батька…
З біографії Семена Гулака-Артемовського відомо, що після приїзду з Києва в Петербург, наш земляк певний час жив у російського копозитора Михайла Глінки, який навчав його мистецтву співу. Про успіхи учня вчитель у листі до матері писав: «Другий місяць живе у мене знайдений мною на Україні бас, у своєму роді відмінніший за Іванова (Микола Іванов…