Автор: Ольга Осипенко

Як живеться людино?

Людське різноманіття…  Воно, мов барви природи, – на всі смаки. Є серед цього бурхливого моря й такі, що шукають бурю. Є зі своєю хатою з краю…  Але всі поділяємось, звісно, умовно, на два полюси: одним, і їх більше, завжди чогось не вистачає…  Їм чомусь увесь світ щось винен…  Та немало серед моїх земляків і таких,…

Read the full article

Маловідомий твір Гулака-Артемовського

Перш, ніж написати головний свій твір, оперу «Запорожець за Дунаєм», наш видатний земляк, співак і композитор Семен Гулак-Артемовський пройшов нелегкий шлях творчого зростання, створивши кілька оригінальних музичних полотен. Чи не найкращим із них є комедія-водевіль «Ніч напередодні Іванова дня». Нотний матеріал якого зберігається в Центральній музичній бібліотеці Санкт-Петербурзького театру опери та балету під №5695, відділ…

Read the full article

Шевченко і Гулаки-Артемовські

Так уже повелося, що в травні відзначаємо дні повернення Тараса Шевченка на рідну землю. Після того, як поет відійшов у Вічність. Але зв’язок із малаю батьківщиною прослідковувався завжди. Зокрема і через єднання з її достойними синами. Дві величні постаті нашої культури. Між якими нерозривна, а тому вічна єдність. І не лише через те, що земляки.…

Read the full article

“Запорожець за Дунаєм” – українська, національна опера

Але мова піде не про те, коли і як поставлено знамениту оперу “Запорожець за Дунаєм”  Семена Гулака-Артемовського. А про оригінальність твору. Яку уже після перших вистав піддавали критиці музикознавці. У першу чергу російські. Одні ледве не «хором» твердили, що твір повністю «списаний» з опери Россіні «Італійка в Алжирі». Інші говорили про музику Моцарта з його…

Read the full article

Нащадок Артемовських

Ім`я Семена Гулака-Артемовського, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм», широко відоме. Як і його дядька Петра Гулака-Артемовського, основоположника української байки. Відомі й інші знані представники роду, наприклад, Яків і Клеоник.  Родовою ознакою Гулаків-Артемовських була їх щира любов до України. Через те доля багатьох трагічна. Як і Андрія Залєського.  Належність якого до роду Гулаків-Артемовськихвстановлена на основі останніх архівних досліджень. Це перша…

Read the full article

Дарунок Галини Кальченко

        Ім’я Галини Кальченко на Черкащині знане й шановане. Насамперед у Городищі та Черкасах. У місті над  Дніпром вона, випускниця Київського художнього інституту, у середині п`ятдесятих років минулого століття працювала за розподіленням. З чоловіком і маленьким сином наймала житло у приватному будинку по вулиці Гоголя. Тут розміщувалася і творча майстерня. Цей щасливий період…

Read the full article

Данило Нарбут

      Коли в січні 1966 року головний художник Черкаського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Данило Нарбут зустрічав своє 50-ліття, колеги-актори поставили про нього справжній спектакль, взявши за основу оперу С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Зробили це, щоб підкреслити козацьке походження ювіляра. Народний художник України і лауреат національної Шевченківської премії Данило Нарбут справді походив…

Read the full article

“Запорожець за Дунаєм” – це про козаків

                   Українське козацтво як суспільне явище має глибокі і давні корені. Бо зародилося  в часи, коли зміцнювався феодалізм і людність розламувалася на протилежні за соціальною суттю полюси —  бідних і багатих. Власне, козацтво й зародилося як протестуюча сила проти поневолення і гніту багатіїв. А ще одним славним призначенням лицарства був захист кордонів рідної України від…

Read the full article

Віктор Забіла і Гулак-Артемовський

      Мистецький світ тісний, а в ХІХ столітті ще тісніший. Відомий поет Віктор Забіла був серед тих, кого співак і композитор Семен Гулак-Артемовськийзнав і шанував. Їхні шляхи зійшлися у Качанівці, в маєтку поміщика-мецената Григорія Тарновського. Сюди наприкінці червня 1838 року Михайло Глінка привіз із Києва Семена Гулака-Артемовського. У Глінки було багато справ і він їздив у Полтаву, Харків та…

Read the full article

Співав “Ще не вмерла Україна”

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Згадують жертв Великого терору проведеного радянською владою у 1937-1938 роках. Лише за одну ніч 19 травня 1938-го у Києві у в’язницях НКВД розстріляли 563 людини. Це була найкривавіша ніч у місті. Арештованому у березні 1946 року кирилівському вчителеві Миколі Пантелеймоновичу Сокирку у вину поставили…

Read the full article