Маловідомий твір Гулака-Артемовського

Перш, ніж написати головний свій твір, оперу «Запорожець за Дунаєм», наш видатний земляк, співак і композитор Семен Гулак-Артемовський пройшов нелегкий шлях творчого зростання, створивши кілька оригінальних музичних полотен.

Чи не найкращим із них є комедія-водевіль «Ніч напередодні Іванова дня». Нотний матеріал якого зберігається в Центральній музичній бібліотеці Санкт-Петербурзького театру опери та балету під №5695, відділ 1, шафа ІХ, полиця 4, місце 50.

Сюжет його простий і зрозумілий кожному. Адже йдеться про кохання шляхетного поміщика Борашка до молодої вдови Софії Петрівни. Вона також не байдужа до нього, та на заваді стають заздрісники  –  пихатий пан Смолинський  і пройдисвіт, адвокат Косулін, котрі прагнуть перешкодити закоханим у  їхньому стремлінні до щастя. Бо й самі хочуть одружитися із жінкою- красунею.

Вони намовляють Борашка у ніч на Івана Купала йти до лісу й  шукати чар-зілля папороті,  аби приворожити ним Софію. Що той і робить.

Смолинський, як і було задумано, одягає коров’ячу шкуру і з’являється в ній до молодого чоловіка  наче  нечиста сила. Що віщує  Борашку смерть, щойно він зізнається Софії Петрівні у  коханні. Як бачимо, все перекликається із деякими творами М.Гоголя, в яких діють міфічні персонажі… Не обминув їх і Гулак-Артемовський. Що відповідало тогочасній народній дійсності, бо українці і в ті часи, і раніше, довколишній світ населяли  вигаданими істотами – домовиками, водяниками, русалками, лісовиками тощо.

Однак Борашко  не злякався закляття й освідчується Софії. У цей час пастух приносить знайдену у лісі шкуру й табакерку Смолинського –  речові докази його перевдягання.

Отже, носії зла викриті, добро перемагає, і все закінчується весіллям!..

Цей твір мав сценічне продовження – був поставлений у Санкт-Петербурзькому Александрінському театрі 26 травня 1852 року. У ньому автор з великим успіхом виконав колоритну роль старости. І хоч водевіль не став популярним у глядачів (занадто проста життєва історія – без яскравої зав’язки й несподіваної розв’язки), твір вартий уваги тим, що автору все-таки вдалося створити цікаві, самобутні  образи з їхньою дотепною мовою, засудити ниці людські риси – підлість, зажерливість, хвальковитість, заздрість…

А справжньою його окрасою можна вважати пісню «Ой летіла зозуленька»,  до  якої  слова і музику написав С.Гулак-Артемовський:

Ой летіла зозуленька, сіла на калині

Та й кувала, рябесенька, довгий вік дівчині.

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку, сіла на калині

Та й кувала, рябесенька, довгий вік дівчині.

Прилетіла зозуленька пшеницю клювати

Та й  бажала дівчиноньці повік щастя мати.

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку, почала кувати

Та й  бажала дівчиноньці повік щастя мати.

Ти, дівчино чорнобрива, козака чекаєш,

Ой як знайдеться твій любий, щастя з ним пізнаєш.

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку, козака чекаєш,

Ой як знайдеться твій любий, щастя з ним пізнаєш.

Полетіла зозуленька з лісу через поле,

А дівчинонька чекає на щасливу долю.

Ой кує, кує зозуля, щастя провіщає,

Дівчинонька молодая милого чекає.

Слід зауважити, що поданий варіант є народним переспівом твору нашого земляка, в якому другий рядок читався інакше: «кукувала, рябесенька, сто літ господині» і четвертий також: «кукувала нашій пані сто літ панувати».  У підсумку скажемо, що «Ой летіла зозуленька», як і деякі інші пісні композитора, вже давно стали народними. Що для їхнього творця є найбільшою честю…

«Ніч напередодні Іванова дня» ще цікава й тим, що події комедії відбуваються в рідних для автора краях, де згадується і Городище, й Мліїв, Валява…  І навіть яр Макітерка з його неповторною природою… У якому співав Семен Гулак-Артемовський у відвідинах рідного краю 1844 року.

Як бачимо, Україна, райська краса її землі, щирі, веселі, співучі земляки завжди надихали композитора на нові твори, бо хотів Гулак-Артемовський одного – у музиці прославити любу Вітчизну, переконати світ, що його народ заслуговує й кращої долі, і щасливого життя…

Зрештою, йому це вдалося, і творча спадщина всесвітньо знаного митця – то вагома частка духовної скарбниці всього українства.