Цей сайт про маловідомі сторінки життя Гулака-Артемовського

Семен Гулак-Артемовський –  великий співак, видатний композитор, драматичний актор, автор першої DSC_0046української опери “Запорожець за Дунаєм“.

Хронологія життя і творчості Семена Гулака-Артемовського

13 лютого 1813 р. народився в родині священика Покровської церкви в містечку Городище Київської губернії (тепер Черкащина).

1824 р. батько відвіз сина до Київської духовної семінарії. Проте духовна кар’єра юнака не цікавила, його зачаровує церковний хоровий спів.
1824-1838 рр. співає в хорах Софіївського собору, Михайлівського Золотоверхого монастиря.
1838р.  доленосна зустріч з Михайлом Глінкою в Михайлівському монастирі.

1838-1839р р.  живе в Санкт-Петербурзі на квартирі М.Глінки, який навчав його мистецтву співу.

Наприкінці 1838 року зустріч з Тарасом Шевченком, як вважається, у поета Нестора Кукольника на вечорі.

У 1839-1842 роках проживає за кордоном (Франція, Італія), де продовжує музичну освіту, виступає на сцені Флорентійської опери.

У 1842-1864 роках співак був солістом опери імператорських театрів у Петербурзі. До нього приходить успіх і визнання. Найбільш відомі оперні партії Гулака-Артемовського в операх «Руслан і Людмила», «Москаль чарівник, «Лючія ді Ламермур», «Беатріче ді Тенда» та ін.

В 1844 році з 8 травня по 16 серпня єдиний раз відвідав рідне місто Городище, через два десятиліття розлуки, на тридцять другому році життя, вже професійним співаком.

1846-1848 рр.   виступи  на сцені московського Великого театру.

1848 року одружується з Олександрою Іванівною Івановою.

1851рік початок композиторської діяльності.

1851-1852рр. написав дивертисмент «Українське весілля», водевіль «Ніч наперододні Іванового дня».

1854 р.  склав «Статистико-географічну таблицю міст Російської імперії»

1858р  написав проект Петербурзького водопроводу.

Літо 1858 року — присвятив Тарасу Шевченку пісню «Стоїть явір над водою»
1860-1862 рр. — написання опери «Запорожець за Дунаєм»
14 квітня 1863 року — перша постановка «Запорожця» у Петербурзі на сцені Маріїнського театру.

29 травня 1864 р. востаннє виконує партію Карася в опері “Запорожець за Дунаєм” на сцені Александрінського театру в Петербурзі.

12 липня 1864 р. з дружиною переїздить до Москви. Гулака-Артемовського зараховано у трупу московського Великого театру.

21 листопада 1865 року виступ у виставіГромобой”- останній у сценічному житті артиста.

4 грудня 1865 р. дирекція імператорських театрів звільняє С.С.Гулака-Артемовського

17 квітня 1873 року — помер від запалення легень, похований у Москві на Ваганьковому цвинтарі.

Основу сайту склали публікації автора в періодичній пресі та книзі «Дивосвіт Семена Гулака-Артемовського». Вони приурочені 200-літньому ювілею відомого співака і композитора, основоположника української класичної опери.

200-ліття Семена Гулака-Артемовського — знакова подія вітчизняного культуро-просвітницького простору, вслід за якою — такий же ювілей Тараса Шевченка. Власне, обидва титани нерозривні як по життєвих долях, так і значенні для української культури.

Автор прагнутиме і далі наповнювати сторінки сайту маловідомими, чи й невідомими фактами життя славетного земляка-композитора, його побратимів, інших представників відомого українського роду, нащадків, постатей, що примножували і примножують славу краю, рідної України.

200-літній ювілей Семена Гулака-Артемовського  дав поштовх для пізнання й осмислення земного і творчого шляху митця, пошуків і відкриттів, написання розвідок про його життя, до останку віддане своїй Батьківщині, українському народові.

Напишіть відгук