Архів автора: Ольга Осипенко

Глінка – маестро Гулака-Артемовського

У житті Тараса Шевченка одним з переломних моментів стала зустріч у Літньому саду Петербурга із земляком Іваном Сошенком, який увів талановитого кріпака в коло діячів культури. Їхніми зусиллями Тараса було викуплено з неволі. Для Семена Гулака-Артемовського Іваном Сошенком, як відомо, … Продовження

Опубліковано у Друзі Гулака-Артемовського | Залишіть коментар

“Кобзар” Шевченка

Відомо, що за життя Шевченка надруковано три його «Кобзарі». Найповнішим було видання останнє, 1860 року, до якого увійшло 17 творів і портрет автора. Тираж — більше шести тисяч примірників, на ті часи чималий. Примітно, якщо не закономірно, що кошти на … Продовження

Опубліковано у Шевченко | Залишіть коментар

Автор першої української байки

Петро Петрович Гулак-Артемовський — 1790-1865 рр. Зачинатель української байки, класик вітчизняної літератури. Народився в м. Городище. Закінчив Київську духовну академію, Харківський університет. Вчений, викладач Харківського університету, декан, ректор університету 1841-1849 рр. Кожен прагне «вийти в люди», тобто зробити службову чи … Продовження

Опубліковано у Маловідоме, Петро Гулак-Артемовський | Залишіть коментар

Упорядник могили Шевченка

Люди одного часу, земляки-ровесники Тарас Шевченко і Семен Гулак-Артемовський зустрілися у Петербурзі, де потоваришували, й міцну дружбу пронесли через усе життя. Проте мало мало хто знає, що до світлого Кобзаревого імені причетний ще один Гулак-Артемовський — Яків, який став одним … Продовження

Опубліковано у Шевченко, Яків Гулак-Артемовський | Залишіть коментар

Родинний храм Гулаків-Артемовських

І жителі, і гості Городища проїзджаючи мостом через Вільшанку в напрямку Сміли не можуть не звернути увагу на блакитну каплицю, розкішний купол якої купається в сонячному промінні. Збудована вона в 2003 році за ініціативи благочинного протиієрея Іоана Жигала. За свідченням … Продовження

Опубліковано у Батьківщина | Залишіть коментар

…І постав Тарас пам’ятником

Ми звикли до образу Шевченка з раннього дитинства. Бачимо його на картинах, у пам’ятниках, у книгах, газетах, журналах тощо. І не задумуємося, що так було не завжди. На зорі минулого століття наші прадіди читали лише твори Великого Кобзаря, а про … Продовження

Опубліковано у Шевченко | Залишіть коментар

«Блаженний день, блаженний час»

  Про першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм» написано багато. Зрозуміло, що цей твір і надалі залишатиметься предметом обговорення, суперечок, досліджень. Але, насамперед, безмежного захоплення шедевром вітчизняного мистецтва, постановка якого започаткована 151 рік тому — 26 квітня 1863 року на … Продовження

Опубліковано у Опера «Запорожець за Дунаєм» | Залишіть коментар

Першa експозиція музею

    Загальновідомо, що музей Семена Гулака-Артемовського у Городищі відкрито 4 вересня 1966 року. Проте мало хто знає, що розпочинався він 23 березня 1964 року, коли у просторому коридорі Будинку культури приміського колгоспу «Заповіт Леніна» було вивішено кілька десятків експонатів … Продовження

Опубліковано у Нащадки Артемовського | Залишіть коментар

Семен Гулак-Артемовський: життя і творчість

Кожен українець знає хрестоматійну біографію автора першої вітчизняної опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Край дитинства На другий день після Стрітення, 16 лютого 1813 року, в сім’ї священика Покровської церкви містечка Городище, що на Черкащині (тоді Київської губернії, Черкаського повіту) … Продовження

Опубліковано у Постаті, Семен Гулак-Артемовський | Залишіть коментар

Петро Гулак-Артемовський: життя і творчість

Коли звучить «Гулак-Артемовський», то найчастіше додається ім’я Семена —   всесвітньо відомого співака, композитора, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм». Але добре відомо й те, що його дядько, Петро Петрович, був автором першої української байки і ректором Харківського університету. З’явився … Продовження

Опубліковано у Маловідоме, Петро Гулак-Артемовський | Залишіть коментар