Увічнення пам’яті Артемовського

17 квітня  виповнилося 145 років з дня смерті автора першої української опери.

Весна 1873 року в Москві, де проживав свої останні роки наш земляк, видатний співак і композитор, автор «Запорожця за Дунаєм» Семен Гулак-Артемовський, була дощовою і холодною. Ослаблений депресією, Гулак-Артемовський захворів запаленням легенів, і перебороти недугу не зміг.

17 квітня його не стало …

…Лише напередодні 140-ї річниці з дня народження  С.Гулака-Артемовського (1953р.), стараннями артистів Московського музичного театру ім. К.Станіславського і В. Немировича-Данченка місце його поховання на Ваганьковому цвинтарі в Москві  було знайдено. На могилі встановлено чорну лабрадоритову колону з мармуровою вазою вгорі.

*У 1963 році, до 150-річчя С.С.Гулака-Артемовського, випущено конверт і марку з його портретом.

*У 1966 році,  стараннями нащадка роду Гулаків-Артенмовських  Георгія Коваля, у Городищі  створено   музей Семена Гулака-Артемовського, який налічував близько двох тисяч експонатів. У 90-х його закрили, значна частина безцінних знахідок втрачена назавжди.

*У 1971 році, завдяки клопотанню  Георгія Коваля, постав чудовий пам’ятник митцю на його малій батьківщині у Городищі.

*У  70-х відкрита і меморіальна дошка на будинку в Києві, де в 1824-1830 роках  навчався і жив Семен Гулак-Артемовський, по вулиці Набережно-Хрещатинській.

У той же час  іменем С.Гулака-Артемовського  названий  теплохід, який плавав по Дніпру, музичне училище в Черкасах, школа мистецтв, Палац культури, вулиця, площа в центрі міста – це в рідному йому Городищі.

*2013-й рік на малій батьківщині був проголошений роком Семена Гулака-Артемовського, ім’я композитора тоді присвоєно загальноосвітній школі №1, в Україні випущені конверт, поштова марка з його портретом, ювілейна монета…

 

*У 2010 році, завдяки наполегливості нащадниці роду Гулаків-Артемовських –  Ольги  Шляхової, музей поновив роботу.

Попри 200-літній даті з дня народження (2013 р.) та всілякі формальні «увічнення» доброго імені Семена Гулака-Артемовського, на загальнодержавному рівні ця знаменна подія не була відзначена.  До слова, як і 205-а річниця…

А так хотілося б, щоб того, хто поклав у підмурок Української держави вагому дещицю духовності, пам’ятали не лише на словах і не тільки в дні ювілею…

Опубліковано у Семен Гулак-Артемовський. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь