Ювілей Платона Симиренка

В музеї Симиренків, що у Млієві (Черкащина) продовжує діяти виставка «Платону Симиренку – 200 років з дня народження», приурочена цій пам’ятній даті.

Платон Симиренко (1820-1863) – підприємець, меценат, один із засновників раціонального садівництва в Україні. Його батько Федір Симиренко (1790-1867) підприємець, один з перших в Україні цукрозаводчиків, засновник та перший керівник торгово-промислової фірми «Брати Яхненки-Симиренко». «Технічним мозком» якої називають саме Платона Симиренка.

Народився Платон Симиренко за старим стилем 21 грудня 1820 року, за новим – 2 січня 1821 р. В сім’ї, де народжувалося 22 дітей (вижило лише восьмеро) був найстаршим. Закінчив пансіон Золотова в Одесі.  Хотів вступати до московського університету, але батько зажадав, щоб син залучався до справ фірми. Саме Платону Симиренку належить ідея не тільки торгувати цукром, але й самостійно його виробляти! В цьому він переконує власників фірми – батька і своїх дядьків Яхненків.

Платон Симиренко їде за кордон, вивчає технологію найкращих цукрозаводів Франції, Німеччини, Бельгії. А також навчається в вищому політехнічному училищі в Парижі.

Фірма Яхненків-Симиренко заснувала перший у Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод – 1843 р. у Ташлику. 1848 р. такий завод постав у Млієві (нині Черкащина). На його будівництво та обладнання пішло 400 тис. рублів.

Це був найбільший завод у Європі, який щорічно давав прибуток в 50-150 тис. руб.

1850 року Платон Симиренко одружується з Тетяною Овчинніковою, дочкою Івана Овчиннікова, голови Одеської міської думи, купцем Першої гільдії, мільйонером. Зв’язок з такою родиною зробив Симиренків ще впливовішими. Старший син Платона Симиренка – Левко Симиренко стане вченим- помологом. Відшукає в батьківському саду забутий сорт яблук, опише його, дослідить і назве Ренетом Платона Симиренка.

Платон Симиренко був особисто знайомий з Тарасом Шевченком. Шевченко відвідає древній Мліїв 1859 року. Гостюватиме в затишній господі Симиренків. І Платон Симиренко профінансує останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка…

Ось такими яскравими сходинками життя Платона Симиренка проведе вас наша виставка, приурочена славній даті.

Нам дуже приємно, що тут є і грудневе інтерв’ю журналіста Миколи Семени газети «День» із академіком, симиренкознавцем Петром Вольвачем «Про українське «підприємництво з людським обличчям» ХІХ століття».

А ще ваговим доповненням нашої виставки є журнал «Країна» з автографом редакції, подарований музею журналістом Олександром Гандзієм. Тут є цікава стаття Петра Васильовича Вольвача «Уявлення українських підприємців про добробут не вписувалися в модель царської деспотії» з чудовими фотографіями, наданими редакції журналу з архіву музею.