27 січня виповнюється 229 років з дня народження нашого земляка, класика української літератури Петра Гулака-Артемовського. За радянських часів Петро Гулак-Артемовський удостоївся честі вивчатися в школі як автор першого антикріпосницького поетичного твору «Пан та собака». Ця байка з алегоричними образами достатньо досліджена літературознавцями, і має високу оцінку за художню довершеність, якою Петро Гулак-Артемовський зумів…
Історія незалежного православ’я нашої Вітчизни розпочинається не сьогодні, коли з рук Вселенського патріарха Варфоломія отримано Томос. А ще у державотворчі часи давньої Русі-України. Сто років тому, у звитяжний період визвольних змагань, українці відновили автокефалію своєї віри. Обравши митрополитом Василя Липківського. Як слід було й чекати, більшовицька влада, тільки зміцнівши, заборонила незалежну Українську церкву. А її…
Виповнилося сто років із часу заснування Академії наук України. Ця подія сталася наприкінці 1918 року, в останні тижні правління гетьмана Павла Скоропадського. Незважаючи на падіння його держави, Академія наук України продовжила своє життя і при наступних урядах незалежної України. Мовчки погодилася з її заснуванням та існуванням і більшовицька влада, яка утвердилася на наших теринах після…
Стародавній Мліїв, що на Черкащині, пам’ятає багатьох великих синів України. Саме звідси пішов у безсмерття легендарний титар Данило Кушнір, оспіваний Шевченком у поемі «Гайдамаки». Тут було родове гніздо цукрозаводчиків і меценатів Симиренків, у яких у 1859 році двічі гостював Тарас Шевченко. Після чого коштом Платона Симиренка побачив світ останній прижиттєвий «Кобзар» нашого поета і земляка.…
«Благополучне» для України ХІХ століття, яке обійшлося без жодної війни на її території, стало часом бурхливого розвитку Російської імперії. До складу якої, власне, і входила переважна більшість теренів нашої Батьківщини (окрім західних, що перебували в Австрійській, а з середини століття – Австро-Угорській монархії). Слід сказати, що українці брали найактивнішу участь у «розбудові» Росії, хоч цю…
Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони — внутрішній світ, стан душі, духовність, мораль тощо. Ще серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми, і можна лише сказати, що ми…
Ім`я Семена Гулака-Артемовського, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм», широко відоме. Як і його дядька Петра Гулака-Артемовського, основоположника української байки. Відомі й інші знані представники роду, наприклад, Яків і Клеоник. Родовою ознакою Гулаків-Артемовських була їх щира любов до України. Через те доля багатьох трагічна. Як і Андрія Залєського. Належність якого до роду Гулаків-Артемовськихвстановлена на основі останніх архівних досліджень. Це перша…
Ім’я Галини Кальченко на Черкащині знане й шановане. Насамперед у Городищі та Черкасах. У місті над Дніпром вона, випускниця Київського художнього інституту, у середині п`ятдесятих років минулого століття працювала за розподіленням. З чоловіком і маленьким сином наймала житло у приватному будинку по вулиці Гоголя. Тут розміщувалася і творча майстерня. Цей щасливий період…
Коли в січні 1966 року головний художник Черкаського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Данило Нарбут зустрічав своє 50-ліття, колеги-актори поставили про нього справжній спектакль, взявши за основу оперу С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Зробили це, щоб підкреслити козацьке походження ювіляра. Народний художник України і лауреат національної Шевченківської премії Данило Нарбут справді походив…
Мистецький світ тісний, а в ХІХ столітті ще тісніший. Відомий поет Віктор Забіла був серед тих, кого співак і композитор Семен Гулак-Артемовськийзнав і шанував. Їхні шляхи зійшлися у Качанівці, в маєтку поміщика-мецената Григорія Тарновського. Сюди наприкінці червня 1838 року Михайло Глінка привіз із Києва Семена Гулака-Артемовського. У Глінки було багато справ і він їздив у Полтаву, Харків та…