До музею родини Симиренків

І в ці зимові, притрушені снігом дні, не міліє бажання у людей ще раз і ще раз пізнати історію славетного Симиренкового роду, доторкнутися струнами душі і серця найсокровеннішого, відвідавши музей родини Симиренків.

Так нашим гостем став Лісовець Г.Б. Чоловік зізнався, що любить історію, цікавиться життям відомих українців у давні і не зовсім давні часи. У краю Симиренків живе шостий рік.

Добре знає і славетну, й, водночас, трагічну долю представників роду Симиренків. Саме тому і перейнявся всім, побаченим у музеї. Захопила і розповідь про фірму «Брати Яхненки і Симиренко», про меценатство Василя Федоровича, «Помологія» Левка Платоновича,  історія творення яблука сорту «Ренет П.Ф.Симиренка»… Звісно,  вражений і трагічними сторінками історії родини Симиренків

А ще чоловік є справжнім патріотом України, його хвилюють події на Сході нашої держави, де наші мужні воїни захищають її цілісність, суверенітет…

Гість допоміг працівникам музею вивісити новий державний прапор на приміщенні святині.

Яку також відвідали працівники Мліївської ОТГ Лук‘янова Наталія  та Гаркуша Людмила. Тим самим започаткувавши співпрацю для участі оберегу Симиренків у конкурсі  українського культурного фонду «Локальний фестиваль».

Вони побажали музею щедрих меценатів та відвідувачів.

Пам‘ятною стала і зустріч із студентами Черкаського технологічного університету. Яких у музей привела працівниця Мліївської дослідної станції помології імені Л.П.Симиренка, кандидат сільськогосподарських наук, відомий вчений-помолог, автор нових сортів яблунь, зокрема «Мир» Варвара Волошина.

Варвара Володимирівна, окрім науково дослідницької роботи, також читає і лекції у названому університеті, навчає, передає свої знання, досвід молодому поколінню. Група юнаків і дівчат, які завітали в музей родини Симиренків – це якраз і її студенти.

Приємно, що їм сподобалася і експозиція, побачене й почуте,  про що залишили схвильований відгук у Книзі вражень.

З приводу екскурсій телефонуйте:

097 41 49 513

Ласкаво просимо!

7 Replies to “До музею родини Симиренків”

Залишити відповідь