Молилися за Левка Симиренка

18 лютого 1855 року народився геніальний український вчений-помолог Левко Платонович Симиренко. Його світле ім‘я відоме кожному українцеві, та й не тільки. Бо наука, основоположником якої він став в Україні, належить усьому людству.

У Млієві завжди пам‘ятають свого великого земляка, і на землі, де жив учений, багато що збереглося від його часів. Це і будинки, виробничі споруди, частина насадженого ним парку… І кількатисячна колекція, зібраних ним плодово-ягідних дерев.  Тож доречно, що у родовій церкві Симиренків – Свято-Троїцькому Храмі відбулася  служба, присвячена 167-й річниці Великого Українця. Коли разом із панотцем Михайлом Негером, за Левка Симиренка помолилися і парафіяни, і представники Мліївської науково-дослідної станції помології імені Л.П.Симиренка, і працівники музею знаної родини, кілька поколінь якої вірою і правдою служили своїй Батьківщині, своєму народові. Хай спочивають вони на небесах, а живі, сущі покоління, ніколи не забудуть тих, хто ще в давні важкі часи, і не зовсім давні, пробуджував  національну свідомість, засівав зерна Української державності, вірив у те, що наша Вітчизна обов‘язково стане незалежною, суверенною, соборною, заможною, а її громадяни вільними і щасливими на своїй, Богом даній, землі…

Бо згадаймо також і завжди пам‘ятаймо й мудре  Шевченкове «в своїй хаті своя правда, і сила, і воля…» . Слова Великого Кобзаря, який також навічно присутній у Млієві, бо ходив його стежками й шляхами, якими тепер ходимо й ми… Ми чуємо його кроки, кроки Симиренків  позаду себе, бо минуле і сучасне, то нерозривне життя всіх українців, і хай воно продовжується в віках, хай щасливими виростають наші діти, онуки, правнуки…Всі прийдешні наші нащадки.

Місце вічного спочинку Левка Платоновича Симиренка біля родинної церкви Симиренків – Свято-Троїцького Храму у Млієві.