Симиренки козацького роду

Загальновідомим є історичний факт, що запорозькі козаки були кращою, славетною часткою українського народу. А згодом, десь із ХVІІ ст. слово «козак» асоціювалося із словом «українець». Тобто наш народ став українським козацьким народом. І відомий історичний термін «покозачення України» якраз стосується тієї героїчної епохи, коли «козак» і «українець» стали словами-синонімами. Через що у нашого народу сформувався величезний фольклорний доробок про козаків. З яким живемо й по нині, коли кажемо «козацькому роду нема переводу», “Де байрак, там і козак», коли співаємо «Ой, на горі, та й женці жнуть», «За світ встали козаченьки», «Їхали козаки», «А вже весна, а вже красна»…

Десятки, сотні пісень про козаків, а ще ж є героїчні думи про них, перекази, легенди, найкращі українські книги, поезії про козацтво, найперше Шевченкові, художні полотна видатних художників, талановиті музичні твори українських композиторів і не тільки українських…

Дух козацтва живий і переможний у сьогоднішньому українському воїнству – у Збройних Силах України, які мужньо боронять рідну землю від лютого ворога… Дух цей і в усьому нашому народові, який не скорився загарбнику і обов‘язково переможе.

Козацтво завжди було живильною силою і давало кращих із кращих для свого народу. Як і Симиренки, які також вели свій рід із козаків-запорожців. За родинними переказами, саме сміливий,  відважний, дужий козак, якому по силі були і військова звитяга, і все інше в житті вдавалося, отримав прізвисько Семирукий. З часом воно змінилося на  Симиренки, проте і нащадки козака Семирукого Симиренки  успадкували від свого пращура найкращі та численні людські чесноти. На превеликий жаль, ми не можемо достеменно, документально прослідкувати козацький рід Симиренків від часів козака  Семирукого. Але, наприклад, знаємо із козацького реєстру 1649 року про двох козаків Симиренків – Василя і Федька. Ймовірно, що вони – саме і є нащадками Семирукого, і предками пізніше вже відомих Симиренків. Але це – лише здогади. Бо документально засвідчені городищенсько-мліївські Симиренки лише з кінця ХVІІІ ст. , коли вже в наш час знайдено документи про городищенських козаків Андрія Симиренка і Степана Симиренка, яких традиційно стали вважати батьком і сином, хоч стовідсоткового підтвердження цьому не маємо. І саме у Степана Симиренка народився син Федір, який започаткував сьогодні відомі кілька поколінь Симиренків, серед яких підприємці і меценати Платон  та Василь, вчені-помологи Левко і Володимир…

Повертаючись до Андрія й Степана, слід сказати, що ці постаті більше легендарні, ніж реальні. Особливо Андрій. І перші відомості про Андрія та Степана, об‘єднавши їх в одне ціле, народив відомий черкаський журналіст, який наприкінці ще п‘ятдесятих років минулого століття опублікував в одному з київських видань свою версію про Степана Симиренка. Нині з‘ясувалося, що та версія стосується його ймовірного батька Андрія, який справді жив у Городищі, про що й зберігся документ початку 70-х років ХVІІІ ст., де згадується ім‘я Андрія Симиренка. Проте існуюча й зараз плутанина щодо Андрія та Степана аж ніяк не впливає на той факт, що рід Симиренків має справді козацьке походження. Про це завжди говорили в родині, свідчення того є й слова Василя Симиренка, Левка, Володимира… Які дійшли й до нас… Наполягала на цьому й онучка Левка Платоновича пані Тетяна Торп-Симиренко, яка неодноразово приїздила у Мліїв у перше десятиліття незалежної  України… Отже, те,  що Симиренки  – козацького роду – доведений факт, яким вони дуже пишалися. Саме козацьке коріння допомогло багатьом Симиренкам у їхніх численних справах на благо рідної України і свого народу, саме звідти вони черпали сили, талант, наполегливість, працелюбство, щоб навіки зостатися в історії своєї Батьківщини як кращі її сини і доньки. Тож у День Святої Покрови, яке є і  святом українського козацтва та Захисників Вітчизни, доречно згадати добрим  словом і славних козаків Симиренків. Великі діяння яких будили поневолений народ та воскресали Україну. Слава їм у віках , слава українським воїнам,  слава Україні!