Виставка в музеї Симиренків

Народився Левко Симиренко  18 (6) лютого 1855 року у відомій родині українських цукрозаводчиків, винахідників і меценатів. Його батько Платон Симиренко тривалий час був технічним директором відомої фірми  «Брати Яхненки і Симиренко». А дід Федір один із її засновників.

Юність Левка Симиренка припадає на час занепаду фірми. Тому юнак обирає  професію не пов’язану з діяльністю його родини, і йде навчатися на природничий факультет. Спочатку Київського університету Святого Володимира, з переведення у Новоросійський університет міста Одеси, який він і закінчив. Хоч, як засвідчує відомий симиренкознавець Петро Вольвач, Левко Симиренко  один рік навчався і в Петербурзькому університеті. Людина небайдужа до бід свого народу, Левко Симиренко  взяв участь у студентському революційному русі. За що дуже поплатився. Його, без рішення суду, в адміністративному порядку висилають до Східного Сибіру, де він і пробув вісім років  заслання. Повернувшись  восени 1886 року у рідний Мліїв, вже наступної весни Левко Симиренко  організовує на базі батьківського саду помологічний розсадник і маточний сад. За кілька років Левко Симиренко зібрав понад три тисячі сортів плодово-ягідних культур, 927 сортів троянд, більше 300 сортів хвойних та інших декоративних рослин. Як практик і вчений Левко Симиренко здобуває загальноєвропейське визнання, отримуючи на європейських помологічних виставках і в Російській імперії найвищі нагороди. Левко Симиренко  стає дійсним членом  не лише Російського  імператорського помологічного товариства, а й кількох зарубіжних помологічних товариств, зокрема Бельгійського, Французького і Німецького.

Левко Симиренко автор капітальних праць  помологічної науки: «Генеральний каталог», «Кримське промислове плодівництво» та «Помологія». Остання складається із трьох книг: «Яблуня», «Груша», «Кісточкові породи».

Левко Симиренко є відкривачем-творцем знаменитого зимового сорту яблуні Ренет Платона Симиренка.

Левко Симиренко прожив велике, яскраве , але трагічне життя. Доля подарувала йому не просте сімейне щастя, він був тричі одруженим, і залишив після себе чотирьох синів і двох доньок. Його син Володимир продовжив справу свого батька  став фундатором українського садівництва уже в нову, радянську епоху. Життя Левка Симиренка трагічно обірвалося пізньої  січневої ночі, коли його було смертельно поранено у власному будинку пострілом у вікно. На ранок 6-го січня великий вчений помер від втрати крові. На жаль, імен  вбивць Левка Симиренка так і не було встановлено. Зате ім’я Левка Симиренка  стало безсмертним для наступних поколінь українців. Воно навіки вкарбоване золотими літерами в українську й світову помологічну науку.  

Український народ завжди пам’ятав, пам’ятає  і ніколи не забуде свого великого сина.

На виставці, приуроченій Левку Симиренку представлені документи, книги, знімки, газетні публікації.